У міру розвитку криптовалюти або блокчейн-мережі може виникнути потреба у впровадженні значних змін, що стосуються правил роботи протоколу. Залежно від характеру оновлення для його реалізації може знадобитися хардфорк.
У цій статті розглянемо, що таке хардфорк криптовалюти та для чого він потрібен, чим хардфорк відрізняється від софтфорка, а також які можливості й ризики таке оновлення створює для блокчейн-мережі та її користувачів.
Ключові висновки
- Хардфорк — це зміна правил консенсусу, несумісна зі старою версією протоколу. Вузли, які не оновили програмне забезпечення, можуть припинити приймати блоки нової версії мережі.
- Хардфорк не завжди означає розділення блокчейну або створення нової криптовалюти. Якщо учасники узгоджено оновлюються, мережа може продовжити роботу в одному ланцюжку без стійкого розколу.
- Софтфорк посилює правила так, що старі вузли й надалі вважають нові блоки допустимими, хоча не перевіряють усі додаткові умови.
- Хардфорки застосовують для зміни правил консенсусу, виправлення критичних помилок, додавання функцій, зміни економічної моделі або істотної переробки протоколу.
- Спірний хардфорк може призвести до появи двох самостійних мереж, розколу спільноти, підвищеної волатильності, атак повторного відтворення та шахрайських схем.
Що таке хардфорк криптовалюти?
![]()
Блокчейн-мережу, на відміну від звичайної централізованої програми, неможливо повністю оновити натисканням однієї кнопки. Децентралізовану криптовалютну мережу підтримують різні учасники. Повні вузли самостійно перевіряють блоки й транзакції відповідно до правил протоколу, а майнери або валідатори формують нові блоки та можуть отримувати винагороду. Для узгодженого оновлення не потрібна буквальна одностайність кожного вузла, однак необхідна достатня підтримка розробників, операторів вузлів, майнерів або валідаторів, гаманців, бірж, платіжних сервісів і користувачів.
Такі зміни у криптовалютній сфері називають форками — від англійського слова fork, тобто «розгалуження». Термін може використовуватися в кількох значеннях. Форком вихідного коду називають створення окремого програмного проєкту на основі відкритого коду. Форком блокчейну може називатися тимчасове або постійне розходження ланцюжків. Протокольний форк — це зміна правил мережі. Тому форк не обов’язково є повною копією монети й не завжди створює нову криптовалюту.
Як відбувається хардфорк блокчейну
Оновлення зазвичай активується на заздалегідь установленій висоті блоку, у визначений час або за іншої передбаченої протоколом умови. До моменту активації оновлені вузли працюють за попередніми правилами, а після нього починають застосовувати нові. Відповідний блок не обов’язково стає «першим блоком нового блокчейну»: якщо всі основні учасники переходять на оновлену версію, наявний ланцюжок просто продовжує роботу за новими правилами.
Під час спірного хардфорка можуть утворитися два незалежні ланцюжки зі спільною історією до точки розділення. Одна мережа продовжує працювати за попередніми правилами, а інша — за оновленими. При цьому учасники старої мережі не зобов’язані повністю залишати її. Якщо у старої версії залишаються майнери або валідатори, вузли, розробники, інфраструктура та економічний попит, вона може продовжити самостійне існування.
Подібна ситуація сталася після спірного хардфорка Ethereum, унаслідок якого мережа розділилася на Ethereum та Ethereum Classic.
Чим хардфорк відрізняється від софтфорка?
Існує два основні типи протокольних оновлень — хардфорк і софтфорк. Їх нерідко називають «жорсткою» та «м’якою» зміною, однак ключова відмінність полягає не в масштабі оновлення, а в його сумісності з попередніми правилами консенсусу.
Під час софтфорка до протоколу запроваджуються суворіші правила, за яких частина раніше допустимих блоків або транзакцій стає недопустимою. Старі вузли не перевіряють нові обмеження, але продовжують вважати блоки оновленої мережі дійсними, оскільки вони відповідають попередньому, ширшому набору правил.
Хардфорк розширює або змінює правила так, що блоки нової версії можуть вважатися недійсними старими вузлами. Він не зобов’язаний підтримуватися абсолютно всіма учасниками, однак без достатньої технічної та економічної підтримки нова версія може не стати основною. Якщо обидві сторони зберігають підтримку, хардфорк здатен призвести до створення двох криптовалют. Софтфорк також може спричинити суперечки або тимчасові розходження, але його зворотно сумісна структура зазвичай знижує ймовірність стійкого розділення мережі.
Планові та спірні хардфорки
Хардфорки можуть бути плановими, аварійними або спірними.
Під час планового оновлення учасники заздалегідь отримують нову версію програмного забезпечення та готуються активувати її в оголошений момент. Якщо достатня кількість операторів інфраструктури підтримує нові правила, мережа продовжує роботу без стійкого розділення. У Proof-of-Work-мережах для життєздатності окремої гілки важливі хешрейт та економічна підтримка, а у Proof-of-Stake-мережах — частка валідаторів, правила фіналізації, ліквідність і підтримка користувачів та сервісів.
Спірні або екстрені хардфорки, подібні до оновлення після атаки на The DAO, можуть призвести до розколу спільноти. У результаті виникають дві працездатні мережі, кожна з яких розвивається за власними правилами та підтримується своєю групою користувачів, розробників та інфраструктурних компаній.
Для чого потрібен хардфорк?
Хардфорк криптовалюти — це насамперед спосіб запровадити зворотно несумісні зміни, необхідні для розвитку, відновлення безпеки або зміни принципів роботи блокчейн-мережі.
Хардфорк може використовуватися для таких цілей:
- Виправлення помилок мережі — критична вразливість або помилка консенсусу може потребувати зміни правил, яку старі вузли не зможуть коректно обробляти. У такому разі розробники та спільнота можуть узгодити хардфорк.
- Додавання нових функцій — наприклад, запровадження нових можливостей смартконтрактів, зміна формату транзакцій, алгоритму консенсусу, економічної моделі або правил формування блоків.
Хто може стати ініціатором форка?
Багато криптовалют, включно з Bitcoin, мають відкритий вихідний код, тому будь-який розробник може вивчити його, змінити та створити нову програмну версію або окрему мережу. Однак скопіювати код значно простіше, ніж сформувати безпечну, децентралізовану й економічно стійку криптовалюту з користувачами, майнерами або валідаторами та необхідною інфраструктурою.
Серед відомих проєктів, створених на основі або з використанням коду Bitcoin, можна назвати Litecoin і Dash. Litecoin був створений як окремий проєкт на основі кодової бази Bitcoin без розділення його чинного ланцюжка, а Dash спочатку походив від кодової бази Litecoin. Тому технічно їх коректніше називати форками програмного коду або похідними проєктами, а не монетами, що з’явилися внаслідок хардфорка блокчейну Bitcoin. Їхні місця в рейтингах, капіталізація та ціна постійно змінюються, тому актуальні показники слід перевіряти безпосередньо в сервісах ринкової статистики.
Ініціювання хардфорка
Запропонувати хардфорк або софтфорк може будь-який розробник чи учасник спільноти. На практиці ініціаторами часто стають команди розробників, дослідники, фонди, майнінгові пули, валідатори, компанії або групи користувачів. Однак ініціювати обговорення недостатньо: щоб оновлення стало частиною використовуваної мережі, необхідно підготувати код, провести тестування та домогтися підтримки істотної частини екосистеми.
Для успішного проведення хардфорка необхідно переконати достатню кількість учасників у доцільності та безпеці змін. Історія криптовалют показує, що саме розбіжності щодо масштабування, управління, економічної моделі або реакції на надзвичайні події нерідко призводили до спірних хардфорків і появи нових мереж.
Найвідоміші криптовалюти, що з’явилися внаслідок розділення блокчейну Bitcoin, — Bitcoin Cash і Bitcoin Gold. При цьому кожна з них є самостійною мережею та не є оновленою версією BTC.
Як хардфорк впливає на ціну криптовалюти?
Однозначної та постійно повторюваної залежності між проведенням хардфорка й зміною курсу криптовалюти не існує. Реакція ринку залежить від причин оновлення, його технічної якості, рівня підтримки спільноти, поведінки бірж, ліквідності, загальної ринкової ситуації та очікувань інвесторів.
Позитивне ставлення учасників і важливі зміни, що підвищують безпеку або корисність мережі, здатні підтримати попит на актив. Однак зростання ціни не гарантоване. Невизначеність перед оновленням, розділення ліквідності та суперечки щодо того, який ланцюжок слід вважати основним, можуть спричинити підвищену волатильність як до хардфорка, так і після нього.
Переваги та недоліки хардфорка криптовалюти
Наслідки хардфорка можуть позитивно вплинути на безпеку, продуктивність і функціональність криптовалюти, але також здатні спричинити технічні збої, розділення спільноти, ринкову нестабільність і додаткові ризики для користувачів.
Переваги хардфорків
- Кардинальна зміна протоколу мережі, необхідна для розвитку криптоактиву. Під час узгодженого оновлення користувачі, валідатори, майнери та сервіси переходять на нову версію, а попередня перестає підтримуватися й припиняє створювати блоки.
- Підвищення продуктивності мережі та зміна умов її роботи — збільшення пропускної здатності, оновлення правил винагороди, оптимізація перевірки транзакцій і взаємодії вузлів.
- Виправлення критичних помилок, зміна правил консенсусу та посилення механізмів безпеки.
- Деякі користувачі розглядають спірний хардфорк як можливість отримати активи в обох мережах. Якщо ланцюжки розділяються та зберігаються, стан реєстру до точки форка копіюється в обидві версії. Власник приватних ключів може отримати можливість розпоряджатися відповідними монетами в кожній мережі. Однак це не означає подвоєння цінності: нові активи можуть не мати ліквідності або вартості, а їх отримання пов’язане з ризиками повторного відтворення транзакцій, компрометації ключів і шахрайства.
Недоліки хардфорків
- Під час упровадження зворотно несумісних змін складно заздалегідь спрогнозувати, як оновлення вплине на мережу та яка гілка отримає основну технічну й економічну підтримку. У новому коді можуть виявитися критичні помилки. Блокчейн неможливо просто повернути до попереднього стану за рішенням одного адміністратора, однак спільнота може узгодити додаткове оновлення або екстрений форк для усунення проблеми.
- Хардфорк може стати причиною розколу спільноти на прихильників і противників змін. Навіть якщо оновлення підтримує більшість учасників, стара мережа може продовжити існування за наявності достатньої кількості операторів, розробників і користувачів. Розділення хешрейту, стейку, ліквідності та інфраструктури здатне знизити безпеку обох ланцюжків.
- Хардфорк може спричинити волатильність активу, через яку учасники ринку можуть зазнати фінансових втрат.
Популярні хардфорки криптовалют
Під час спірного хардфорка блокчейн може розділитися на дві версії, що працюють за старими й новими правилами. Якщо обидві гілки отримують достатню технічну та економічну підтримку, вони продовжують існувати як незалежні мережі. Під час узгодженого планового оновлення окремий ланцюжок зазвичай не зберігається.
Хардфорки Bitcoin
За час існування Bitcoin було запропоновано та запущено багато альтернативних реалізацій і спірних оновлень. Bitcoin XT, що з’явився у 2015 році, був альтернативною версією програмного забезпечення, яка пропонувала збільшити максимальний розмір блоку. Проєкт не отримав достатньої підтримки для стійкого розділення основної мережі та не став першим успішним хардфорком Bitcoin із власною життєздатною монетою.
-
Bitcoin Cash (BCH) — найвідоміша криптовалюта, що виникла після хардфорка Bitcoin 1 серпня 2017 року. Причиною розділення стали тривалі суперечки щодо масштабування, розміру блоку та ролі SegWit. Прихильники Bitcoin Cash збільшили допустимий розмір блоку й продовжили роботу в окремій мережі.
У листопаді 2018 року мережа Bitcoin Cash сама розділилася на дві основні гілки — Bitcoin Cash і Bitcoin SV. У листопаді 2020 року стався ще один спірний хардфорк між програмними реалізаціями Bitcoin Cash Node і Bitcoin ABC. Ланцюжок Bitcoin Cash Node зберіг основну назву Bitcoin Cash і тикер BCH, а відокремлена мережа Bitcoin ABC згодом була перейменована на eCash і використовує тикер XEC. Ціна, капіталізація та місце BCH у рейтингу криптовалют змінюються в реальному часі, тому фіксовані показники швидко застарівають і мають перевірятися в сервісах ринкової статистики.
- Bitcoin Gold (BTG) — криптовалюта, що виникла внаслідок хардфорка Bitcoin у жовтні 2017 року. Проєкт прагнув зробити майнінг доступнішим для власників графічних процесорів і знизити залежність від спеціалізованого обладнання, спочатку використовуючи алгоритм Equihash. Гасло проєкту звучало як «зробимо Bitcoin знову децентралізованим». Ринкова ціна та місце BTG у рейтингах постійно змінюються.
- Bitcoin Diamond (BCD) — окрема мережа, що з’явилася після хардфорка Bitcoin у листопаді 2017 року. Проєкт заявляв про збільшення пропускної здатності, розширену емісію та додаткові механізми захисту даних. Водночас такі функції не забезпечують абсолютної анонімності транзакцій. Ціна, капіталізація та рейтинг BCD є динамічними показниками й мають перевірятися на момент публікації.
Хардфорки Ethereum
В історії розвитку Ethereum було проведено багато хардфорків і мережевих оновлень. Одним із перших великих планових хардфорків став Homestead, активований у березні 2016 року менш ніж через рік після запуску основної мережі. Оновлення перевело Ethereum з експериментальної стадії Frontier у стабільнішу версію, внесло зміни до протоколу та усунуло механізм canary contracts, який дозволяв обмеженій групі розробників сигналізувати про надзвичайну ситуацію.
Ethereum Classic
Одна з найбільш спірних подій в історії Ethereum сталася у 2016 році. Проєкт The DAO був децентралізованою інвестиційною організацією, що працювала на смартконтрактах Ethereum. Уразливість у коді дозволила зловмиснику вивести понад 3,6 мільйона ETH, вартість яких на той момент оцінювалася приблизно у 50-60 мільйонів доларів.
Виведені активи опинилися в дочірній DAO і не могли бути негайно витрачені через передбачений контрактом період очікування. Це дало спільноті час обговорити можливі дії. Для повернення коштів було проведено спірний хардфорк Ethereum, який змінив стан мережі та перемістив активи до контракту відновлення. Частина учасників відмовилася приймати таке втручання й продовжила підтримувати попередній ланцюжок.
Мережа, яка прийняла зміну стану, зберегла назву Ethereum і тикер ETH, а ланцюжок, що продовжив роботу за попередніми правилами, отримав назву Ethereum Classic і тикер ETC. Тому Ethereum Classic зберігає історію початкового ланцюжка без застосування DAO-форка, але обидві мережі мають спільну історію до точки розділення й відтоді розвиваються незалежно.
Byzantium, Constantinople, London і The Merge
На відміну від спірних хардфорків Bitcoin, які призводили до появи окремих монет, багато оновлень Ethereum проводилися планово й не створювали стійкого конкурентного ланцюжка завдяки широкій підтримці екосистеми.
За роки роботи мережі було проведено кілька важливих планових хардфорків Ethereum:
- Byzantium — оновлення, активоване у жовтні 2017 року. Воно додало нові криптографічні можливості, включно з попередньо скомпільованими контрактами для доказів zk-SNARK, знизило винагороду за блок із 5 до 3 ETH і відклало «бомбу складності» — механізм поступового ускладнення Proof-of-Work-майнінгу.
- Constantinople — після перенесення через виявлену вразливість оновлення було активовано разом зі St. Petersburg 28 лютого 2019 року. Воно оптимізувало виконання деяких операцій Ethereum Virtual Machine, поліпшило можливості смартконтрактів, знизило винагороду за блок із 3 до 2 ETH і знову відклало бомбу складності.
- London — оновлення Ethereum, активоване 5 серпня 2021 року. Воно запровадило EIP-1559: для кожного блоку протокол почав розраховувати базову комісію, яка автоматично спалюється, а користувач за потреби може додати пріоритетну комісію валідатору або на той час майнеру. Оновлення змінило ринок комісій та економіку емісії ETH, але не зробило вартість кожної транзакції фіксованою.
Ці хардфорки, а також оновлення рівня консенсусу, включно з Altair, підготували Ethereum до переходу на Proof-of-Stake. Назва Ethereum 2.0 раніше використовувалася для набору майбутніх змін, однак із часом спільнота перейшла до понять рівня виконання та рівня консенсусу, оскільки оновлена мережа продовжила залишатися тим самим Ethereum.
- 15 вересня 2022 року було активовано частину оновлення Paris, відому як The Merge — «Злиття». Ethereum вимкнув Proof-of-Work-майнінг основної мережі й перейшов на Proof-of-Stake, об’єднавши попередній рівень виконання з Beacon Chain. Перехід не створював нової монети ETH для користувачів і не вимагав обміну наявних активів.
Хардфорки Cardano
Cardano позиціонується як блокчейн-платформа з поетапною дорожньою картою та формалізованим підходом до оновлень. Завдяки механізму Hard Fork Combinator мережа здатна переходити між версіями протоколу без створення окремого ланцюжка й нової монети. Старі та нові правила послідовно об’єднуються в історії однієї мережі, якщо оновлення підтримується необхідною інфраструктурою.
- Shelley — велике оновлення Cardano, активоване у липні 2020 року. Воно запустило перехід до більш децентралізованого виробництва блоків, розширило роботу стейкінгу й перевело мережу з протоколу Ouroboros Classic епохи Byron на Ouroboros Praos.
- Mary — хардфорк Cardano, активований 1 березня 2021 року. Він додав підтримку нативних активів і дозволив користувачам створювати власні токени безпосередньо на рівні реєстру без обов’язкового використання смартконтрактів.
- Alonzo — оновлення, активоване 12 вересня 2021 року в межах епохи Goguen. Воно додало підтримку смартконтрактів Plutus і відкрило можливість створювати на базі мережі децентралізовані застосунки.
- Vasil — оновлення протоколу, активоване 22 вересня 2022 року. Воно запровадило механізми CIP-31, CIP-32, CIP-33 і CIP-40, поліпшило роботу скриптів Plutus, обробку застави та синхронізацію вузлів, а також підготувало оптимізацію пропускної здатності за допомогою diffusion pipelining.
- Chang — хардфорк, активований 1 вересня 2024 року. Він запустив епоху Conway і першу частину системи управління CIP-1694, розширивши участь власників ADA у прийнятті рішень.
- Plomin — оновлення, активоване 29 січня 2025 року. Воно ввімкнуло решту механізмів децентралізованого управління, включно з роллю делегованих представників і повним набором передбачених дій управління.
Оновлення Cardano спростили розроблення й розгортання dApps, розширили можливості Plutus, поліпшили використання даних і скриптів у транзакціях та сформували механізми управління мережею. Водночас реальна продуктивність застосунку залежить не лише від версії протоколу, а й від якості смартконтрактів, архітектури dApp і поточного навантаження.
Висновок
Хардфорк може призвести криптовалюту до несподіваних наслідків: розділення спільноти, виникнення конкурентної мережі, технічних помилок і волатильності. Однак його основна мета — розвиток протоколу, усунення критичних проблем і впровадження можливостей, які неможливо поєднати з попередніми правилами. Тому результат хардфорка визначається не самим фактом оновлення, а якістю розроблення, тестуванням, координацією учасників і реальною користю змін.
Поширені запитання про хардфорки (FAQ)
Чи завжди після хардфорка з’являється нова криптовалюта?
Ні. Якщо основні учасники узгоджено переходять на нову версію, блокчейн продовжує працювати в одному ланцюжку, а стара версія припиняє створювати блоки. Нова криптовалюта з’являється лише за стійкого розколу, коли частина спільноти продовжує підтримувати попередні правила.
Що відбувається з монетами користувача під час хардфорка?
Під час узгодженого оновлення баланс користувача зазвичай не змінюється. Якщо виникають два самостійні ланцюжки, стан реєстру до точки розділення присутній в обох мережах. Власник приватних ключів потенційно отримує доступ до відповідних активів у кожному ланцюжку, але має враховувати підтримку гаманців, захист від повторного відтворення та ризик шахрайства.
Чи потрібно користувачеві щось робити перед хардфорком?
Це залежить від конкретного оновлення та способу зберігання активів. Користувачеві слід перевірити офіційні оголошення гаманця або біржі, переконатися в наявності резервної копії seed-фрази та тимчасово уникати переказів під час спірного розділення. Не можна вводити приватний ключ або seed-фразу на невідомих сайтах заради отримання нових монет.
Чи може хардфорк скасувати або змінити минулі транзакції?
Звичайний плановий хардфорк змінює правила, що застосовуються після точки активації, і не переписує попередню історію. Однак надзвичайне оновлення теоретично може містити спеціальну зміну стану, як сталося після атаки на The DAO. Таке рішення потребує широкої координації та може спричинити серйозні розбіжності.
Що безпечніше — хардфорк чи софтфорк?
Жоден тип оновлення не можна вважати безумовно безпечнішим. Софтфорк зберігає зворотну сумісність, але помилки в нових правилах також можуть вплинути на мережу. Хардфорк потребує складнішої координації та несе ризик розділення, однак може бути необхідним для змін, які неможливо реалізувати через софтфорк. Безпека залежить від якості коду, тестування, підтримки та плану активації.


















































